Загальні питання

Компетентісний підхід до побудови Державного стандарту. У попередньому державному стандарті були виписані предметні компетентності, у новому – ключові.

Попередні державні стандарти були зорієнтовані на рівні освіти – початкова, середня, старша. У нинішньому з’явилися цикли, залежно від психофізіологічних особливостей розвитку дитини. Вони пов’язані з віковими пізнавальними особливостями: 1–2, 3–4, 5–6, 7–9, 10, 11–12 класи.

Є цілісне бачення поступу дитини від 1 до 12 класу – як та чи інша освітня галузь реалізує всі ключові компетентності в динаміці з 1 до 12 класу. Компетентнісний потенціал – це результати, яких має досягнути випускник певного рівня освіти щодо всіх ключових компетентностей.

Ширша академічна автономія закладів освіти в конструюванні змісту й організації освітнього процесу.

Рівень деталізації має бути таким, щоби заклад освіти міг реалізувати своє право академічної свободи. Якщо авторський колектив створить програму, подібну до календарного планування (тобто з сильною деталізацією), заклад освіти не зможе створити на основі модельної навчальної програми свою навчальну програму. Деталізація має бути чіткою і зрозумілою закладам освіти щодо можливості, послідовності розкриття поданого змісту в освітньому процесі. Також вона має бути зрозумілою для авторів, які будуть складати підручники під цю модельну програму.

Скільки напишуть автори. За умови позитивної експертизи мінімум одна, а максимум – необмежений.

Наказом МОНУ від 19.04.2022 року № 289 затверджено свідоцтво досягнень учня/ учениці, які містить компонент «характеристика навчальної діяльності» . Передбачено оцінювання у номінальній шкалі «сформовано/формується» наскрізних умінь:

• виявляє інтерес до навчання;

• виявляє розуміння прочитаного;

• висловлює власну думку;

• критично та системно мислить;

• логічно обґрунтовує власну позицію;

• діє творчо;

• виявляє ініціативу в процесі навчання;

• конструктивно керує емоціями;

• оцінює ризики;

• самостійно приймає рішення;

• розв’язує проблеми;

• співпрацює з іншими.

Зазначена графа заповнюється класним керівником за результатами спостережень, проведених спільно з вчителями-предметниками, які працюють з класом. Спостереження проводяться упродовж року за планом, визначеним закладом освіти, з метою заохочення подальшого розвитку відповідних умінь.

Педагогічні колективи можуть виробляти власні способи спостереження за розвитком наскрізних умінь і застосовувати у тому числі вербальні характеристики замість позначки. Заповнення цієї графи здійснюється по завершенню кожного навчального року або в разі зміни здобувачем освіти навчального закладу.

Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого або бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).

Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного оцінювання, основна функція якого навчальна і мотиваційно-стимулювальна, із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт, або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального предмета. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів, як правило, не враховуються. Фіксація записів тематичного оцінювання проводиться в окремій колонці без дати.

Семестрове оцінювання може здійснюватися за результатами контролю груп загальних результатів, відображених у Свідоцтві досягнень, затвердженому наказом МОНУ від 19.04.2022 року № 289.

Проводиться семестрове оцінювання з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів і підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання. Звертаємо увагу, що Семестровий контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо.

Фіксація записів семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів.

Залежно від специфіки навчального предмета та кількості годин, передбачених навчальним планом на його вивчення (одногодинні курси) контроль групи результатів може проводитись упродовж навчального року. Вчитель може змістити акценти на результати опанування більш важливих тем, попередивши про це учнів на початку семестру.

Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться.

Наказом МОНУ від 19.04.2022 року № 289 (додаток 2) запропоновані загальні критерії оцінювання результатів навчання. Критерії оцінювання за предметами або освітніми галузями розробляються відповідно до загальних критеріїв оцінювання з урахуванням характеристик груп загальних результатів відповідної галузі. Орієнтовні критерії з кожного навчального предмета можуть міститися в навчальних програмах дисциплін і конкретизуються в освітній програмі закладу освіти. Оцінювання має бути зорієнтованим на очікувані групи результатів навчання, передбачені навчальною програмою з відповідного предмета або курсу.

Нова школа працюватиме на засадах педагогіки партнерства, в основі якої – спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками. Учні, батьки та вчителі, об’єднані спільними цілями та прагненнями, є добровільними та зацікавленими однодумцями, рівноправними учасниками освітнього процесу, відповідальними за результат.

10. читання з розумінням; уміння висловлювати власну думку усно й письмово; критичне та системне мислення; здатність логічно обґрунтовувати позицію; творчість; ініціативність; вміння конструктивно керувати емоціями; вміння оцінювати ризики та приймати рішення; вміння розв'язувати проблеми; здатність співпрацювати з іншими людьми.

Щоб навчати по-новому, вчитель отримав свободу дій – обирати навчальні матеріали, імпровізувати та експериментувати. Концепція «Нова українська школа» принципово змінює зміст і технології освіти, що передбачає необхідність поглибленої підготовки вчителів.

Динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну і подальшу навчальну діяльність.

Використання інтерактивних технологій; проведення нестандартних уроків; організацію дослідної роботи; стимулювання самоосвітньої діяльності учнів; відстеження динаміки розвитку учнів; пропаганду досягнень науки та культури; підбір завдань, які вимагають використання додаткових джерел інформації; проведення консультацій з пошуку необхідної інформації; навчання прийомам складання плану, написання конспектів, вмінню виділяти головне; використання методу проектів; стимулювання висловлювання власних думок ; використання діалогічних методів у роботі; розробку завдань різного рівня; створення проблемних ситуацій; впровадження методів самооцінки і взаємоперевірки.